Володимир Гончаренко
Чотирнадцята скибка анекдотів
ВИСОКА ОЦІНКА
***
1дуть збори у кoлrocпi. Виступаючий
з гордістю говорить:
Товариші, ми бачимо на власні очі, яких yспіxiв
досягли за
роки радянської влади. Як виросли наші люди.
Чи ж могло таке бути до
революції.
От взяти Івана
1вановича. Хто він
був до Великого Жовтня! Дурень з дурнів, а тепер голова колгоспу. А Петро Петрович! Так це ж п’яниця
з п’яниць,
а теперь голова сільради. А Візьміть ви
Степана Степановича. Це ж ледацюга з ледацюг, з діда-прадіда
ледацюги. А тепер секретар парторганізації...
Записав від I.
P. Волинця, р. н. 1915,
с. Тетерівка
Жашювсько-го р-ну.
У ЧОМУ НАШІ УСПІХИ?
***
Розмовляють
хлопчики:
У чому наші ycnixи,
питається один.
Запустили супутника у сільське
господарство.
Підходить
до школяра
дядько.
Це ти від кого
чув?
Biд батька.
Так от, перекажи батькові, що
ми саджаємо не тільки капусту…
Записав від I.
В. Білика, р. н. 1916, колгоспник, с. Вільхівець
Звенигородського р-ну.
Немає коментарів:
Дописати коментар