ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я НАРОДУ
Анекдоти побутували широко й беэкомпромісно. Їх не лякали ланцюги сталінських таборів смерті, беріївських катівень, брежнєвських «психушок», андропівських вуличних «полювань» на людей.
Анекдот – це переосмислена в дотепній формі копія нашого життя, найсуттсвших політичних, економічних, побутових явищ, найяскравіше відображення характеру i традицій народу, поведінки окремих політичних
чи державных діячів, суспільних
або сімейних стосунків.
«Анекдот – наш анекдот» – це віддзеркалена в гумopi часточка
трагедії, спільної для всіх народів Союзу, в тому числі й українського.
Анекдот наш вижив, а значить виживуть i
народи, які були зв'язані одним ланцюгом, однією
казармою, однією нещасною долею. Бо перебували ми всі в одні|й Великій В'язниці.
«Анекдот – наш анекдот», як уже вказувалося в анотацї, – це лише часточка багатопланової рукописної книги
«Поема мого народу», до якої увійшли «Прислів'я та приказки
Шевченківського краю», «Легенди, перекази,
бувальщини про Т. Г. Шевченка», «Кладу свої думи, Тарасе, до ніг твого
вічного генія», «Пicнi рідної матері»,
«Народний календар Шевченківського краю», «Народна медицина Шевченювського краю», «Анекдоти, загадки,
скоромовки Шевченківського краю». Усе це становить духовне багатство народу, що
проживає на території нашої
області, і є творцемта hocіємm ycномовних
зраків та кращих традицій українського народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар